Рівнинний характер рельєфу Африки та її широтне положення зумовлюють особливо чіткий прояв тут широтної зональності. Від екватора природну зону вологих екваторіальних лісів послідовно змінюють зони перемінно-вологих лісів, саван і рідколісся, тропічних пустель і напівпустель, вічнозелених твердолистих лісів і чагарників.

Північна частина Африки ширша і рівнинніша за південну, тому тут природні зони простягаються вздовж паралелей. У значно вужчій південній частині материка вони наближаються до меридіонального напряму. Особливо це помітно на окраїнах, які перебувають під значним впливом океанів.

Гілеї формуються на червоно-жовтих фералітних ґрунтах і ростуть кількома ярусами. Гілеї відрізняються багатством і різноманітністю видів рослин, яких налічується близько 25 тисяч. Над зеленим морем дерев (а їх більш як тисяча видів) наче велетенські колони підносяться сейби. Ці дерева першого ярусу висотою 60-80 м мають додаткове коріння — дошкоподібні підпорки.